Верхню вкорочену стеблову розширену частину квітконіжки називають квітколожем. До квітколожа прикріплюються всі інші частини квітки -чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок. Сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки, називають оцвітиною. Вона може бути подвійною й простою. Подвійна оцвітина складається із чашечки та віночка.

Чашечку утворюють видозмінені листки - чашолистки, переважно зеленого кольору. В одних рослин чашолистки зростаються (шипшина, петунія), в інших - залишаються вільними (капуста, левкой). Чашечка захищає внутрішні частини квітки від несприятливих впливів довкілля, особливо коли квітка ще не розцвіла й перебуває у стані бутона.
Найпомітніша частина квітки - віночок. Він утворений з пелюсток - видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори. В одних рослин пелюстки зростаються (наприклад, у картоплі та помідорів), в інших - ні (як-от, у шипшини). Основна функція віночка - приваблення запилювачів. Проста оцвітина не поділена на чашечку й віночок. Усі її листочки подібні за формою та забарвленням (як-от, у конвалії, тюльпана).
Цікаво знати, що є рослини, у яких листочки простої оцвітини забарвлені в зелений колір, чим нагадують чашолистки Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною (у кропиви й буряку). Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною (у тюльпана, лілії, конвалії).
Бувають рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Чашечкоподібна оцвітина або голі квітки притаманні рослинам, які запилює вітер.
Головні частини квітки - тичинки й маточки. Тичинки розміщуються по внутрішньому краю оцвітини. їхня кількість у квітці коливається від однієї (у канни) до кількох сотень (у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком (мал. 140, А). Пиляк - верхня розширена частина тичинки, де розташовані пилкові гнізда. Там формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини, - спермії. Вони забезпечують процеси запліднення. Сукупність пилкових зерен
має назву пилок.

Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками - плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць і жовтцю. У маточки розрізняють нижню розширену частину - зав’язь, де містяться насінні зачатки; середню видовжену - стовпчик (є не в усіх квіток) та верхню - приймочку (мал. 140, Б).
У кожному насінному зачатку формується зародковий мішок, де міститься жіноча статева клітина -яйцеклітина - та центральна клітина {знайдіть їх на мал. 140). Насінні зачатки вкриті покривами, які на його верхівці не зростаються і залишають отвір - пилковхід. Крізь нього в багатьох рослин проростає пилкова трубка. З насінного зачатка після запліднення зазвичай розвивається насінина, а із стінок зав’язі - стінка плода. Шкірка, яка утворюється з покривів насінного зачатка, захищає розташовані всередині насінини зародок та запас поживних речовин. Насінина разом із стінкою плода утворює плід. Плід може містити одну, кілька або багато насінин.38).https://drive.google.com/folderview?id=0B-wL5-StaJOlVE9IOVRJczdienc&usp=sharing